Великий тлумачний словник сучасної мови

курчин

ку́рчин

-а, -е, розм.

Прикм. до курка.

|| Який належить курці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. курчин — ку́рчин прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка. Рiд курячий на те репетування Iз бур'янiв, Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить (Б. Грінченко); Курчине кудкудакання; // Який належить курці.  Словник української мови у 20 томах
  3. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка; // Який належить курці.  Словник української мови в 11 томах
  4. курчин — Курчин, -а, -е Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.  Словник української мови Грінченка