курчин
ку́рчин
-а, -е, розм.
Прикм. до курка.
|| Який належить курці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курчин — ку́рчин прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка. Рiд курячий на те репетування Iз бур'янiв, Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить (Б. Грінченко); Курчине кудкудакання; // Який належить курці. Словник української мови у 20 томах
- курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка; // Який належить курці. Словник української мови в 11 томах
- курчин — Курчин, -а, -е Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138. Словник української мови Грінченка