1. Орфографічний словник української мови

курчин

ку́рчин

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курчин — -а, -е, розм. Прикм. до курка. || Який належить курці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка. Рiд курячий на те репетування Iз бур'янiв, Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить (Б. Грінченко); Курчине кудкудакання; // Який належить курці. Словник української мови у 20 томах
  3. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка; // Який належить курці. Словник української мови в 11 томах
  4. курчин — Курчин, -а, -е Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138. Словник української мови Грінченка