1. Словник української мови Грінченка

курчин

Курчин, -а, -е

Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курчин — ку́рчин прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. курчин — -а, -е, розм. Прикм. до курка. || Який належить курці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка. Рiд курячий на те репетування Iз бур'янiв, Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить (Б. Грінченко); Курчине кудкудакання; // Який належить курці. Словник української мови у 20 томах
  4. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка; // Який належить курці. Словник української мови в 11 томах