кухлик —
-а, ч. Зменш. до кухоль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кухлик —
КУ́ХЛИК, а, ч. Зменш. до ку́холь 1. Писар, кахикаючи над останньою молошною кашею, що доїдав, та поглядаючи на кухлик тернівки, знай усами підморгує (Г. Квітка-Основ'яненко); – Сів на лавці та й попросив напиться.
Словник української мови у 20 томах
кухлик —
КУ́ХЛИК, а, ч. Зменш. до ку́холь. — Сів на лавці та й попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув,— так мені горло здавило (Стор., І, 1957, 216); Сам господар..
Словник української мови в 11 томах