куценький

Куций, -а, -е

1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций? Мет. 114.

2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. МВ. І. 112. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Г. Барв. 306. Куца баба. см. баба.

3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Чуб. I. 260. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб. Далеко куцому до зайця! посл.

4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Г. Барв. 306. ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Левиц. І. 140. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.

Значення в інших словниках

1. куценький — куце́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. куценький — див. короткий; низький  Словник синонімів Вусика
3. куценький — -а, -е. Пестл. до куций.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куценький — КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ку́ций 1, 2, 5. От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (І. Нечуй-Левицький); Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання...  Словник української мови у 20 томах
5. куценький — Куце́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. куценький — КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ку́ций. От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (Н.-Лев., IV, 1956, 251); Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання...  Словник української мови в 11 томах