куценький
КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ку́ций 1, 2, 5.
От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (І. Нечуй-Левицький);
Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання, невважаючи на старанність, вийшло непоказне (дешевенький папір, дрібний друк у дві шпальти, куценька передмова) (І. Франко);
Ось цей школяр в куценькій сорочині, у тапочках, у штанях до колін (С. Голованівський);
Ленця стоїть там у своїй куценькій формі, на виду в цілого класу, злегка розгойдуючись на золотих оленячих ногах (О. Забужко);
Може б, ще більше всипали небораку, так на його щастя схопився зайчик; от Потоцький покинув Кондратовича і чкурнув за куценьким (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)