латинник

Лати́нник, -ка

м.

1) Латынистъ.

2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.

Значення в інших словниках

1. латинник — лати́нник іменник чоловічого роду, істота римо-католик діал.  Орфографічний словник української мови
2. латинник — -а, ч., діал. Католик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латинник — ЛАТИ́ННИК, а, ч., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (І.  Словник української мови у 20 томах
4. латинник — КАТО́ЛИК, ПАПІ́СТ, ЛАТИ́ННИК заст. Ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика (П. Куліш); (Годвінсон:) Хто ж між папістами пробув три роки, той їх звичаї чей же перейняв (Леся Українка)...  Словник синонімів української мови
5. латинник — Лати́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. латинник — ЛАТИ́ННИК, а, ч., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах