легкобит

Легкоби́т, -та

м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.

Значення в інших словниках

1. легкобит — легкоби́т іменник чоловічого роду, істота прихильник легких заробітків діал.  Орфографічний словник української мови
2. легкобит — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
3. легкобит — -а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Легкобитом він вік звікував (О. Кониський); – Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
5. легкобит — Людина, що тяжко не працює, легко живе  Словник застарілих та маловживаних слів
6. легкобит — Легкоби́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. — Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72).  Словник української мови в 11 томах