Значення в інших словниках
-
легкобит —
легкоби́т іменник чоловічого роду, істота прихильник легких заробітків діал.
Орфографічний словник української мови
-
легкобит —
-а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
легкобит —
ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Легкобитом він вік звікував (О. Кониський); – Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Л. Мартович).
Словник української мови у 20 томах
-
легкобит —
Людина, що тяжко не працює, легко живе
Словник застарілих та маловживаних слів
-
легкобит —
Легкоби́т, -ту, -тові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
легкобит —
ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. — Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72).
Словник української мови в 11 томах
-
легкобит —
Легкоби́т, -та м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Словник української мови Грінченка