легкобит
ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками.
— Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками.
— Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72).
Словник української мови (СУМ-11)