легкобит

Значення в інших словниках

1. легкобит — легкоби́т іменник чоловічого роду, істота прихильник легких заробітків діал. Орфографічний словник української мови
2. легкобит — -а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Легкобитом він вік звікував (О. Кониський); – Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
4. легкобит — Людина, що тяжко не працює, легко живе Словник застарілих та маловживаних слів
5. легкобит — Легкоби́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. — Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72). Словник української мови в 11 томах
7. легкобит — Легкоби́т, -та м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ. Словник української мови Грінченка