легкобит
Легкоби́т, -ту, -тові
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легкобит — легкоби́т іменник чоловічого роду, істота прихильник легких заробітків діал. Орфографічний словник української мови
- легкобит — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- легкобит — -а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. Легкобитом він вік звікував (О. Кониський); – Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- легкобит — Людина, що тяжко не працює, легко живе Словник застарілих та маловживаних слів
- легкобит — ЛЕГКОБИ́Т, а, ч., діал., зневажл. Людина, що живе легкими заробітками. — Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72). Словник української мови в 11 томах
- легкобит — Легкоби́т, -та м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ. Словник української мови Грінченка