лемехуватий

Лемехуватий, -а, -е

Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Черк. у. Нволынск. у. Левиц. І. 163. Стала така лемехувата. Г. Барв. 365.

Значення в інших словниках

1. лемехуватий — лемехува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. лемехуватий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. лемехуватий — -а, -е, розм. Неповороткий, млявий, флегматичний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лемехуватий — ЛЕМЕХУВА́ТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, млявий, флегматичний. Такий [Петро] палкий та опришкуватий, як той огонь, хоч на взір ніби й лемехуватий (І. Нечуй-Левицький); – Сторожа... наші дівчата... – зволікаючи, сказав лемехуватий монашок і підійшов на один крок ближче до печі (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
5. лемехуватий — ЛЕМЕХУВА́ТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, млявий, флегматичний. Такий [Петро] палкий та опришкуватий, як той огонь, хоч на взір ніби й лемехуватий (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах