лемішка
Лемішка, -ки
ж.
1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724.
2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Словник української мови Грінченка