лемішка
ЛЕМІ́ШКА, и, ж.
перен. Про нерішучу, безхарактерну людину.
Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський);
Невже ота нещасна пригода .. сколотила мій спокій? Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою – ні, не помагає (М. Коцюбинський);
Хапаючись, так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась (І. Нечуй-Левицький);
А у самому млині Мельник меле цілі дні .. Буде хліб і галушки, .. І лемішка в молоці (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)