ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
ложниця —
Ло́жниця: — жінка, з якою розділяють ложе [51]
Словник з творів Івана Франка
ложниця —
ложни́ця іменник жіночого роду спальня рідко
Орфографічний словник української мови
ложниця —
-і, ж., діал. Кімната для спання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ложниця —
ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня. Підчаший .. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський); Удосвіта, як челядь залишила ложницю, а зболена мати здрімнула там-таки, біля слабого...
Словник української мови у 20 томах
ложниця —
СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.
Словник синонімів української мови
ложниця —
ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня. Підчаший.. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Оп., Іду.., 1958, 574).
Словник української мови в 11 томах