ложниця

ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Спальня.

Підчаший .. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський);

Удосвіта, як челядь залишила ложницю, а зболена мати здрімнула там-таки, біля слабого, стара взяла з собою ніж, бесагу і вийшла з терема (Д. Міщенко);

Високі свічі в срібному трисвічнику горіли в княжій ложниці до глибокої ночі (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. ложниця — Ло́жниця: — жінка, з якою розділяють ложе [51]  Словник з творів Івана Франка
2. ложниця — ложни́ця іменник жіночого роду спальня рідко  Орфографічний словник української мови
3. ложниця — -і, ж., діал. Кімната для спання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ложниця — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.  Словник синонімів української мови
5. ложниця — ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня. Підчаший.. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Оп., Іду.., 1958, 574).  Словник української мови в 11 томах
6. ложниця — Ложни́ця, -ці ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.  Словник української мови Грінченка