ложниця

ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня.

Підчаший.. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Оп., Іду.., 1958, 574).

Значення в інших словниках

1. ложниця — Ло́жниця: — жінка, з якою розділяють ложе [51]  Словник з творів Івана Франка
2. ложниця — ложни́ця іменник жіночого роду спальня рідко  Орфографічний словник української мови
3. ложниця — -і, ж., діал. Кімната для спання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ложниця — ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня. Підчаший .. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський); Удосвіта, як челядь залишила ложницю, а зболена мати здрімнула там-таки, біля слабого...  Словник української мови у 20 томах
5. ложниця — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.  Словник синонімів української мови
6. ложниця — Ложни́ця, -ці ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.  Словник української мови Грінченка