лопать —
ло́пать іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
лопать —
-і, ж., чого і без додатка. 1》 Широкий плаский кінець чого-небудь. 2》 Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лопать —
ЛО́ПАТЬ, і, ж., чого і без дод. 1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Посередині ставка плив дядько в надувному гумовому човні, гребучи широкою лопаттю весла (Є.
Словник української мови у 20 томах
лопать —
ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М.
Словник синонімів української мови
лопать —
ЛО́ПАТЬ, і, ж., чого і без додатка. 1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Збільшити продуктивність праці [орача] можна було тільки за рахунок розширення лопаті наральника (Нариси стар. іст.
Словник української мови в 11 томах