лупання

Лупа́ння, -ня

с. Откалываніе, отламываніе.

---------------

Лупання, -ня

с. Миганіе (хлопаніе глазами).

Значення в інших словниках

1. лупання — лу́пання іменник середнього роду лупа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лупання — I луп`ання-я, с. Дія за знач. лупати. II л`упання-я, с., фам. Дія за знач. лупати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лупання — ЛУ́ПАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. лу́пати. Пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Л. Мартович). ЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лупа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. лупання — ЛУ́ПАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. лу́пати. Пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Март., Тв., 1954, 257). ЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лупа́ти.  Словник української мови в 11 томах