лущати
Лущати, -щу, -щи́ш
гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Словник української мови ГрінченкаЛущати, -щу, -щи́ш
гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Словник української мови Грінченка