Словник української мови Грінченка

манька

Манька, -ки

ж. Лѣвая рука, шуйца.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. манька — -и, ж., арх. Ліва рука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. манька — ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка ◊ бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти  Лексикон львівський: поважно і на жарт