манька

ма́нька

-и, ж., арх.

Ліва рука.

Значення в інших словниках

1. манька — ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка ◊ бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. манька — Манька, -ки ж. Лѣвая рука, шуйца.  Словник української мови Грінченка