Словник української мови Грінченка

марудно

Мару́дно

нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. марудно — мару́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. марудно — див. тривожно  Словник синонімів Вусика
  3. марудно — Присл. до марудний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марудно — МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Іван Ле); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, – Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З'явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  5. марудно — МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Ле, Клен. лист, 1960, 196); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, — Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Міцк.  Словник української мови в 11 томах