марудно —
Присл. до марудний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марудно —
МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Іван Ле); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, – Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З'явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (М. Рильський, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
марудно —
МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Ле, Клен. лист, 1960, 196); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, — Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Міцк.
Словник української мови в 11 томах
марудно —
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Словник української мови Грінченка