межник
Межник, -ка
м.
1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у.
2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Словник української мови ГрінченкаМежник, -ка
м.
1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у.
2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка