межник
МЕЖНИ́К, а́, ч., діал. Межа (у 2 знач.).
Ішов довготелесий Василь Король межником коло свого жита (Минко, Вибр., 1952, 109).
Словник української мови (СУМ-11)МЕЖНИ́К, а́, ч., діал. Межа (у 2 знач.).
Ішов довготелесий Василь Король межником коло свого жита (Минко, Вибр., 1952, 109).
Словник української мови (СУМ-11)