межовий

Межо́вий, -а, -е

Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49.

Значення в інших словниках

1. межовий — межови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. межовий — (знак) розмежувальний, межувальний; (стан) Г. критичний, ід. на грані.  Словник синонімів Караванського
3. межовий — -а, -е. Прикм. до межа 1), 2). || Який визначає межу між чим-небудь. Межові стани — психічні захворювання, які включають психопатії, неврози та деякі форми реактивних станів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. межовий — МЕЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до межа́ 1, 2. Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько); // Який визначає межу між чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. межовий — Межови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. межовий — МЕЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до межа́ 1, 2. Лани горбаті марили весною, Сховавши в грунт осоти межові (Воронько, Тепло.., 1959, 78); // Який визначав межу між чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах