Значення в інших словниках
-
миготливий —
миготли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
миготливий —
-а, -е. 1》 Який миготить. 2》 біол. Який має відростки (війки), що постійно коливаються.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
миготливий —
МИГОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який миготить. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Ю. Збанацький); На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
миготливий —
МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І.
Словник синонімів української мови
-
миготливий —
МИГОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який миготить. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Збан., Мор. чайка, 1959, 12); На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах