миготливий
МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко); Хисткий вогонь, а найбільше чистий, незрадливий слух допомагають керманичам не збитися з течії (М. Стельмах); Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (І. Вирган).
Словник синонімів української мови