миготливий
МИГОТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який миготить.
Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Ю. Збанацький);
На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю. Яновський);
Далеко й широко нічого, крім миготливої, широкої зелені (О. Кобилянська);
Обережно тримаючись за рухливі, на коліщатах двері, Мар'ян перевисає тулубом над миготливим полотном залізниці (М. Стельмах).
2. біол. Який має відростки (війки), що постійно коливаються.
Миготливий епітелій дихальних шляхів своїми коливальними рухами назовні разом з слизом виводить з організму бактерії, що потрапили в дихальні шляхи (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)