Значення в інших словниках
-
минулий —
(який був колись) колишній, перебутий.
Словник синонімів Полюги
-
минулий —
мину́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
минулий —
Колишній, давній, п. вчорашній, с. давноминулий, давнєколишній; (факт) пережитий, (щойно збутий) попередній; (матч) останній; п. ф. МИНУЛЕ, МИНУВШИНА.
Словник синонімів Караванського
-
минулий —
див. колишній; стародавній
Словник синонімів Вусика
-
минулий —
[миенулией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
минулий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до минути 3). 2》 у знач. прикм. Який минув, пройшов. || Пов'язаний з часом, відтинком часу, який вже минув. || Який жив раніше, колись. || Який передував теперішньому; попередній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
минулий —
МИНУ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до мину́ти 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Панас Мирний); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (О.
Словник української мови у 20 томах
-
минулий —
відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію). Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися.
Фразеологічний словник української мови
-
минулий —
ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
-
минулий —
Мину́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
минулий —
МИНУ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до мину́ти 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Мирний, III, 1954, 296); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (Довж.
Словник української мови в 11 томах