минулий
МИНУ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до мину́ти 3.
Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Панас Мирний);
Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (О. Довженко);
Події давно минулих літ в уяві Михася постали, як живі (С. Чорнобривець).
2. у знач. прикм. Який минув, пройшов.
Вернімось трохи назад та подивімся, чим жила й інтересувалась [цікавилась] галицька інтелігенція в 70-і роки минулого віку (М. Коцюбинський);
На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу .. горять (М. Рильський);
Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці минулого століття письменники Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш та богослов Іван Пулюй (з наук.-попул. літ.);
// Пов'язаний з часом, відрізком часу, який уже минув.
Він знову почав розказувати про своє минуле життя в городі, багато прибріхуючи (Б. Грінченко);
Полинь росте на місцях минулих подій (Ю. Яновський);
// Який жив раніше, колись.
Саме напоєність думкою – одна з найхарактерніших рис творчості автора “Онегіна”, саме за це особливо любили його минулі покоління (М. Рильський);
// Який передував теперішньому; попередній.
Про Заньковецьку в ролі моєї Люби я писала в минулому листі. Тепер повторю, що я дуже рада Заньковецькій (Леся Українка);
О юні сили фатерлянду! Якщо минулі імперіалістичні війни нічому не навчили ваших батьків, прозріть хоч ви при світлі своїх палаючих будинків (О. Довженко);
Саме життя вже навчило .. цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії (О. Гончар).
3. у знач. ім. мину́ле, лого, с. Час, який минув, пройшов, відійшов.
Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (М. Коцюбинський);
В останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, .. бо все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (М. Стельмах);
Позбав народ минулого, і він спокійно змириться з своїм гірким сучасним, а над майбутнім і не замислиться... (Василь Шевчук);
// чиє. Події колишнього життя певної країни, народу, особи.
– Дуже гарна книжка. І про минуле України в ній є (А. Головко).
(1) Неда́внє мину́ле – те саме, що Неда́вній час (див. час);
Ті́ні мину́лого (да́внього) див. тінь;
(2) У мину́лому – раніше, колись.
Входять сусіди, в минулому партизани: Іванов, Щербань, Максимов (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)