мисчина

Мисчина, -ни

ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром. Св.

Значення в інших словниках

1. мисчина — мисчи́на іменник жіночого роду невеличка або поганенька миска розм.  Орфографічний словник української мови
2. мисчина — -и, ж., розм. Невеличка або поганенька миска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мисчина — МИСЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика або не зовсім доброї якості миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. мисчина — МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями).  Словник синонімів української мови
5. мисчина — МИСЧИ́НА, и, ж., розм. Невеличка або поганенька миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах