мисчина
МИСЧИ́НА, и, ж., розм. Невеличка або поганенька миска.
Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (Коцюб., І, 1955, 14);
Біла рука старостихи гралася дерев’яною мисчиною, у якій був пісок для засипування [засипання] письма (Оп., Іду.., 1958, 437);
Вклав панотець півбуханця хліба та мисчину сметани з сиром (Свидн., Люборацькі, 1955, 13).
Словник української мови (СУМ-11)