Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мисчина —
мисчи́на іменник жіночого роду невеличка або поганенька миска розм.
Орфографічний словник української мови
мисчина —
МИСЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика або не зовсім доброї якості миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (М.
Словник української мови у 20 томах
мисчина —
МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями).
Словник синонімів української мови
мисчина —
МИСЧИ́НА, и, ж., розм. Невеличка або поганенька миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
мисчина —
Мисчина, -ни ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром. Св.
Словник української мови Грінченка