мити —
мию, миєш, недок., перех. 1》 також без додатка. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. || розм. Прати (білизну, одяг і т. ін.). || Відділяти що-небудь від чогось промиванням, відокремлювати що-небудь у чистому вигляді; промивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мити —
МИ́ТИ, ми́ю, ми́єш, недок., кого, що. 1. також без прям. дод. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. Скрізь порання: печуть [молодиці], варять, Вимітають, миють... (Т.
Словник української мови у 20 томах
мити —
Мий та не замочи. Роби як можеш добре, та все не догодиш. Обмили без води. Обмовили, або виганьбили. Рука руку миє, а лице обидві. Люди помагають собі взаїмно в потребі, та разом роблять спільне діло. Треба обмити чоло, може Бог дасть чого. Треба обмитися, та може дадуть снідання.
Приповідки або українсько-народня філософія
мити —
мити, міти мати
Словник застарілих та маловживаних слів
мити —
ми́ти сльоза́ми лице́ (обли́ччя, бо́роду і т. ін.). Плакати. Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський); Вона (Маланка) б’ється головою об стіл, голосить і миє сльозами тоді вже чорні руки (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
мити —
МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
мити —
МИ́ТИ, ми́ю, ми́єш, недок., перех. 1. також без додатка. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. Скрізь порання: печуть [молодиці], варять, Вимітають, миють… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах