Значення в інших словниках
-
мокнути —
мо́кнути дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
мокнути —
МОКТИ, намокати, за-, роз-, ви-, під-, про-, (на дощі) мочитися.
Словник синонімів Караванського
-
мокнути —
Змокнути, вимокати, відсиріти, замокати, зароситися, зволожуватися, киснути, намокати, обкисати, обмокати, обмочуватися, переволожуватися, перемокати, підволожуватися, підмокати, примокати, промокати, просякати, розкисати, розмокати...
Словник синонімів Вусика
-
мокнути —
і мокти, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув, -нула, -нуло і мок, мокла, мокло, недок. 1》 Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. || Псуватися від надлишку вологи. Мокнути під дощем. 2》 тільки 3 ос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мокнути —
МО́КНУТИ, МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (І. Франко); – Годі тобі у воді мокнути.
Словник української мови у 20 томах
-
мокнути —
НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев.
Словник синонімів української мови
-
мокнути —
Мо́кнути, див. мо́кти мо́кти і мо́кнути, мо́кну, -кнеш; мок, мо́кла; мо́кши
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мокнути —
МО́КНУТИ і МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр.
Словник української мови в 11 томах