Словник синонімів Караванського

мокнути

МОКТИ, намокати, за-, роз-, ви-, під-, про-, (на дощі) мочитися.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. мокнути — мо́кнути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. мокнути — Змокнути, вимокати, відсиріти, замокати, зароситися, зволожуватися, киснути, намокати, обкисати, обмокати, обмочуватися, переволожуватися, перемокати, підволожуватися, підмокати, примокати, промокати, просякати, розкисати, розмокати...  Словник синонімів Вусика
  3. мокнути — і мокти, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув, -нула, -нуло і мок, мокла, мокло, недок. 1》 Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. || Псуватися від надлишку вологи. Мокнути під дощем. 2》 тільки 3 ос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мокнути — МО́КНУТИ, МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (І. Франко); – Годі тобі у воді мокнути.  Словник української мови у 20 томах
  5. мокнути — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев.  Словник синонімів української мови
  6. мокнути — Мо́кнути, див. мо́кти мо́кти і мо́кнути, мо́кну, -кнеш; мок, мо́кла; мо́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мокнути — МО́КНУТИ і МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  8. мокнути — Мокнути, -ну, -неш гл. = мокти.  Словник української мови Грінченка