монах — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

монах — (член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник. Словник синонімів Полюги
монах — мона́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
монах — ЧЕРНЕЦЬ; Ж. самітник, відлюдник. Словник синонімів Караванського
монах — -а, ч. 1》 Те саме, що чернець. 2》 перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник. 3》 розм. Водоспуск у греблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
монах — Чернець, ченчик, черчик, черчук, чорноризець, калугир, контурник, (вона) черниця, черниченька, чорноризеця Словник чужослів Павло Штепа
монах — МОНА́Х, а, ч. 1. Те саме, що черне́ць. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський); Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (І. Кочерга). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
монах — (-а) ч.; крим. Одна пляшка вина. СЖЗ, 68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355; ЯБМ, 2, 37. Словник жарґонної лексики української мови
монах — Спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям. Універсальний словник-енциклопедія
монах — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
монах — Мона́х, -ха, -хові; -на́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
монах — МОНА́Х, а, ч. 1. Те саме, що черне́ць. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349); Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (Коч. Словник української мови в 11 томах