монах

МОНА́Х, а, ч.

1. Те саме, що черне́ць.

В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349);

Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (Коч., Я. Мудрий, 1946, 10).

2. перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник.

3. розм. Водоспуск у греблі.

Стави обов’язково роблять спускні, з невеликим трубчастим водоспуском, так званим монахом, з допомогою якого легко регулювати водопостачання (Колг. енц., II, 1956, 391).

Значення в інших словниках

1. монах — (член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник.  Словник синонімів Полюги
2. монах — мона́х іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. монах — ЧЕРНЕЦЬ; Ж. самітник, відлюдник.  Словник синонімів Караванського
4. монах — -а, ч. 1》 Те саме, що чернець. 2》 перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник. 3》 розм. Водоспуск у греблі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. монах — Чернець, ченчик, черчик, черчук, чорноризець, калугир, контурник, (вона) черниця, черниченька, чорноризеця  Словник чужослів Павло Штепа
6. монах — МОНА́Х, а, ч. 1. Те саме, що черне́ць. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський); Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (І. Кочерга). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
7. монах — (-а) ч.; крим. Одна пляшка вина. СЖЗ, 68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355; ЯБМ, 2, 37.  Словник жарґонної лексики української мови
8. монах — Спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям.  Універсальний словник-енциклопедія
9. монах — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови
10. монах — Мона́х, -ха, -хові; -на́хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. монах — Монах, -ха и монаха, -хи м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.  Словник української мови Грінченка