монах —
(член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник.
Словник синонімів Полюги
монах —
мона́х іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
монах —
-а, ч. 1》 Те саме, що чернець. 2》 перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник. 3》 розм. Водоспуск у греблі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
монах —
МОНА́Х, а, ч. 1. Те саме, що черне́ць. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський); Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (І. Кочерга). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
монах —
(-а) ч.; крим. Одна пляшка вина. СЖЗ, 68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355; ЯБМ, 2, 37.
Словник жарґонної лексики української мови
монах —
Спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям.
Універсальний словник-енциклопедія
монах —
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.
Словник синонімів української мови
монах —
МОНА́Х, а, ч. 1. Те саме, що черне́ць. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349); Ближче до рампи, за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борідкою на блідім обличчі (Коч.
Словник української мови в 11 томах
монах —
Монах, -ха и монаха, -хи м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.
Словник української мови Грінченка