моцак

Моца́к, -ка́ и моцака, -ки

м.

1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г.

2) Крѣпкое яйцо, битокъ.

Значення в інших словниках

1. моцак — моца́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. моцак — див. сильний  Словник синонімів Вусика
3. моцак — -а, ч., розм. Те саме, що силач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моцак — МОЦА́К, а́, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч [пліч] зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Є. Гребінка); [Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
5. моцак — СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови).  Словник синонімів української мови
6. моцак — МОЦА́К, а, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Греб., І, 1957, 60); [Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (Мик., І, 1957, 39).  Словник української мови в 11 томах