Значення в інших словниках
-
моцак —
моца́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
моцак —
див. сильний
Словник синонімів Вусика
-
моцак —
МОЦА́К, а́, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч [пліч] зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Є. Гребінка); [Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
-
моцак —
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови).
Словник синонімів української мови
-
моцак —
МОЦА́К, а, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Греб., І, 1957, 60); [Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (Мик., І, 1957, 39).
Словник української мови в 11 томах
-
моцак —
Моца́к, -ка́ и моцака, -ки м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ.
Словник української мови Грінченка