моцак
МОЦА́К, а́, ч., розм.
Те саме, що сила́ч.
Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч [пліч] зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Є. Гребінка);
[Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)