мудро

Му́дро

нар.

1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883.

2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81.

3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.

Значення в інших словниках

1. мудро — му́дро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мудро — пр., розумно, вміло, майстерно; хитро, лукаво; обачно, розсудливо, з розумом і всі мож. пох. від МУДРИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. мудро — див. хитро  Словник синонімів Вусика
4. мудро — присл. 1》 Із знанням справи; розумно. 2》 Уміло, майстерно. 3》 розм., ірон. Хитро, лукаво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мудро — МУ́ДРО, присл. 1. Із знанням справи; розумно. [Єпископ:] Безумний мовив мудро ненароком: ми будемо світити світлом правди (Леся Українка); Він мене добре вчив, мамо, і мудро (О.  Словник української мови у 20 томах
6. мудро — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал.  Словник синонімів української мови
7. мудро — МУ́ДРО, присл. 1. Із знанням справи; розумно. [Єпископ:] Безумний мовив мудро ненароком: ми будемо світити світлом правди (Л. Укр., II, 1951, 434); Він мене добре вчив, мамо, і мудро (Коб.  Словник української мови в 11 томах