Великий тлумачний словник сучасної мови

мудро

му́дро

присл.

1》 Із знанням справи; розумно.

2》 Уміло, майстерно.

3》 розм., ірон. Хитро, лукаво.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мудро — му́дро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. мудро — пр., розумно, вміло, майстерно; хитро, лукаво; обачно, розсудливо, з розумом і всі мож. пох. від МУДРИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. мудро — див. хитро  Словник синонімів Вусика
  4. мудро — МУ́ДРО, присл. 1. Із знанням справи; розумно. [Єпископ:] Безумний мовив мудро ненароком: ми будемо світити світлом правди (Леся Українка); Він мене добре вчив, мамо, і мудро (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. мудро — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал.  Словник синонімів української мови
  6. мудро — МУ́ДРО, присл. 1. Із знанням справи; розумно. [Єпископ:] Безумний мовив мудро ненароком: ми будемо світити світлом правди (Л. Укр., II, 1951, 434); Він мене добре вчив, мамо, і мудро (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  7. мудро — Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.  Словник української мови Грінченка