мужність —
[мужн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
мужність —
-ності, ж. 1》 Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2》 рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мужність —
МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (І.
Словник української мови у 20 томах
мужність —
МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах