мужність

МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж.

1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо.

Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (І. Нечуй-Левицький);

Благословенна ти в віках .. Печаль і радість наша, пісне. Що мужність будиш у серцях, Коли над краєм хмара висне (М. Рильський);

Козаки-запоріжці [запорожці] своєю мужністю дивували світ (П. Панч);

// Відвага, сміливість.

Актом високої громадянської мужності було створення Лисенком у 1868 році композиції на текст забороненого царською цензурою вірша Шевченка “Заповіт” (з наук. літ.).

2. рідко. Те саме, що змужні́лість; зрілість.

Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (І. Микитенко);

Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність (О. Довженко).

(1) Му́жність зра́джує / зра́дила (зра́дить) кого – хто-небудь втрачає мужність.

– Чи зумієте ви до кінця бути правдивим в своїй повісті? Чи не зрадить мужність? (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. мужність — му́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мужність — Рішучість, хоробрість, відвага, сміливість; (зрілість) змужнілість.  Словник синонімів Караванського
3. мужність — [мужн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. мужність — -ності, ж. 1》 Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2》 рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мужність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови
6. мужність — Му́жність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. мужність — Мужність, -ности ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.  Словник української мови Грінченка